Цілющі властивості лимона

Цілющі властивості лимона відомі здавна. Ще давньогрецький філософ Пліній стверджував, що лимон є винятковим засобом проти отруєння недоброякісною їжею. За розповідями Атенея, злочинці, засуджені тираном Клеарком на смерть від укусу отруйної змії, рятувалися тільки тим, що перед стратою їли лимони.

У XI ст. китайці вже виробили ряд рецептів з використанням лимона і вважали його «лікарським плодом» для лікування ран, легеневих захворювань, цинги.

Які саме речовини містить у собі лимон? Завдяки чому має таку велику лікувальну силу?

У лимоні дуже багато вітамінів, насамперед вітаміну С, лікувальне значення якого відоме всім. Він найліпший засіб проти цинги, посилює опірність людського організму до інфекційних захворювань, особливо дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту. За останніми даними, насиченість організму цим вітаміном пришвидшує загоєння ран та кісткових переломів, лікування виразкових ушкоджень шлунково-кишкового тракту, туберкульозу, ангіни тощо.

Вітамін С міститься не тільки в плодах лимона, але й в інших частинах рослини. За даними Александрова, у зрілих плодах лимона кількість вітаміну С становить 50-67 мг на 100 г ваги, у зав'язях - 83 мг і в шкірці плодів - 163 мг, а в молодих верхівках пагонів навіть 880 мг. Встановлено, що середньодобова потреба людини у вітаміні С становить від 20 до 50 мг, а для дітей - 25 мг. Отже, цінність лимонів величезна.

Крім вітаміну С у плодах лимонів маємо ще вітамін В - 0,05-0,03 мг, невелику кількість вітаміну А - 0,02- 0,015 мг на 100 г. Є в них і лимонна кислота (5-6%), азотисті речовини (0,05%), цукри (0,87%) та вода (90,74%).

Лимонна кислота також цінний продукт і має лікувальні властивості - розчиняє сечову кислоту та її відкладення і, за всіма даними, може служити засобом проти атеросклерозу.

Крім того, шкірка та сік плодів лимона має вітамін Р, з допомогою якого ведеться успішна боротьба проти всіляких крововиливів та підвищеного кров'яного тиску.

Майже всі відомі лікарі минулого вживали лимони для лікування хвороб. Авіценна, скажімо, вважав лимонний сік могутнім серцевим засобом. Поза тим він приписував лимон при жовтусі, а також вагітним жінкам для поліпшення травлення й проти блювання. Деякі лікарі рекомендували лимонний сік для виведення глистів.

За епохи відродження, після великих епідемій чуми, лимон зажив слави найліпшого протичумного засобу. Його споживали з будь-якою рідиною по 2-3 столові ложки щодня зранку як профілактичні ліки проти чуми та отруєння. Деякі тогочасні лікарі мали його і за сечогінний засіб. Лимонним соком з успіхом лікували також кам'яну хворобу (120 г соку щодня).

Настій шкірки лимона на абсенті вживали для припинення блювоти. Цей засіб з невеликими відмінами ввійшов навіть до сучасної фармакопеї.

Наприкінці XVIII ст. лимонний сік користувався великим успіхом як народний протиревматичний засіб. Лікувальна дія лимонного соку при цинзі та хворобі Барлова (дитячий авітаміноз) досить ефективна. Вже за доби відкриття Америки європейці широко використовували лимони проти цинги. Так, наприклад, відомо, що славетний мореплавець Джемс Кук брав з собою на кораблі запас лимонів, а 1795 р. в Англії був виданий спеціальний закон, за яким екіпажам кораблів щодня видавали порції лимонного соку при афтозному захворюванні рота і язика. У медичній літературі зафіксовані випадки лікування подагри лимонним соком.

Лимон благотворно діє у важких випадках хронічної болотяної пропасниці. Відвар з нього рекомендують в Італії як народний засіб проти зміїної пропасниці.

У випадках носових кровотеч найліпшим засобом вважають закапування свіжого лимонного соку в ніс.

Дуже поширене в народній медицині лікування черевного тифу лимонним соком (напій з водою та коньяком).

При хронічному геморої п'ють через кожні 2 години по 2 столові ложки лимонного соку.

Лікар Жобер пропонує лимонний сік та хлор проти гангрени.

За вказівками багатьох лікарів, внаслідок лікування лимонами (починаючи з одного лимона на день і поступово збільшуючи до 25 лимонів на тиждень, вживаючи за курс лікування 200-300 лимонів) одужали хворі на гострий ревматизм, подагру та шлункові катари. Сік благотворно діє також при лікуванні захворювань крові. Проте деякі лікарі виступають проти лікування такими великими дозами лимонів.

Обов'язковою складовою частиною при лікуванні гонореї у жінок є також лимонний сік в суміші зі стрептоцидом або місцево - тільки лимонний сік.

Навігація сайту
Останні статті