Мексиканський сизаль з агави

За давніх часів деякі племена індійців з листя агав виготовляли папір. Особливо тонкий папір одержували з поверхневої шкірочки листка.

М'якоть листків агави йде на виготовлення мила. Висушеним листям вкривають хатини.

Однак особливого визнання та широкого розповсюдження в багатьох країнах світу набув сизаль - волокно, виготовлене з деяких видів агав. Волокно агав надзвичайно міцне, стійке до гнильних мікроорганізмів, що й вирізняє його з-поміж широкого асортименту рослинних волокон. Завдяки цим властивостям сизаль широко використовується для виготовлення канатів, неводів, міцних мотузок для снопов'язальних машин, вірьовок, найміцніших ласо, гамаків, сумок, взуття, сіток та іншого. Незважаючи на сучасні матеріали й синтетичні волокна, агавове волокно в ряді випадків залишається незамінним, тим паче, що воно набагато дешевше, ніж синтетичне.

До 1910 року Мексика була єдиним поставником сизалю. Навіть сама назва виду рослини сизаль виникла від назви порту на півострові Юкатан, звідки відбувався основний вивіз волокна.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. сизаль почав широко розповсюджуватися по континентах. Наприклад, завезені до Африки (в Танганьїку) 1893 р. 62 рослини через 10 років зайняли площу в 2 тис. га, а ще через 15 років - уже 25 тис. га землі. Тепер материк, що дав їм притулок, перетворився на основного поставника сизалю.

Аналогічну продукцію дають агави інших видів. Наприклад, агава фуркроідес дає кубинський та мексиканський білий сизаль, з агави кантала, котра вирощується на Філліпінських островах, одержують магей, або канталу, що відрізняється від інших волокон своєю тонкістю.

Попит на сизаль викликає розширення плантацій агав. Так, наприклад, на Юкатані посадки агави були збільшені в 1967 р. на 30-35%, в Бразилії - на 40 тис. га, в Танганьїці - на 24 тис. га.

Основними споживачами волокон агави є Америка, західно-європейські країни, Японія, Австралія. Світовий попит на канати становив 1967 р. 400 000 т. У ряді країн експорт сизалю становить чималу частину всього вивозу.

Наприклад, у деяких африканських країнах експорт сизалю становить 1/3 всього вивозу і стоїть на другому місці після вивозу кави.