Розмарин лікувальна, кімнатна рослина

Розмарин лікарський розводять з лікувальною метою та як декоративну кімнатну рослину. Для лікування використовують листя та верхівки пагонів, які збирають під час цвітіння. З 1 га плантації збирають до 5-7 т сировини (зеленої маси). За сприятливих умов плантацію, починаючи з другого року, можна експлуатувати протягом 15-20 років. Однак через кожні 5-8 років необхідно омолоджувати кущі підрізуванням пагонів до рівня ґрунту.

Лікувальною речовиною розмарину є ефірна розмаринова олія.За народним досвідом, розмарин має кілька лікувальних властивостей. По-перше, препарати з нього успішно застосовуються в гінекологічній практиці як засіб, що прискорює менструації та полегшує клімактеричний період, заспокоюючи нервовий розлад, котрий його супроводжує. Вживається також при аменореї та олігоменореї. По-друге, розмарин - дійовий тонізуючий засіб при занепаді сил, серцевих неврозах. Має і жовчогінні властивості, збуджує апетит, очищає та зміцнює шлунково-кишковий тракт, регулює його функціональну діяльність. Народна медицина рекомендує його також при водянці.

Препарати з лікарського розмарину застосовують у вигляді пластирів, втирань та ванн при застудах.

Алкалоїди розмарину малотоксичні, трохи і не надовго підвищують кров'яний тиск, посилюють серцеві скорочення. Вживають його найчастіше як відвар та настій.

Відвар а листя: 20 г листя запарити однією склянкою окропу, проварити 15-20 хв. Вживати по 1/2 чайної ложки за півгодини до їжі.

Настій: 25-30 г листя настояти на 100 г спирту і вживати по 25 крапель тричі на день за півгодини до їжі. Настій можна робити й на окропі.