Гранат в народній і традиційній медицині

Однак найпоширенішим є застосування граната в народній медицині. В Узбекистані й Таджикистані свіжі плоди граната широко використовуються проти кашлю, при застуді. Вони мають і протималярійні властивості, чим також послуговується народна медицина.

У науковій медицині кора стовбура та кореня вживається проти стрічкових глистів. Гранат містить алкалоїди: пелетьєрин, ізопелетьєрин, метилізопелетьєрин, псевдопелетьєрин. Найбільша кількість алкалоїдів у корі стовбурів, яка й застосовується в медицині для добування дуже отруйного алкалоїду пелетьєрину в чистому вигляді, котрий має протиглисну дію. Але більш поширеним є лікування відваром кори.

Кору заготовляють рано навесні, в час сокоруху. її знімають тонкими стрічками з стовбура й товщих пагонів. Сушать під залізним дахом в провітрюваних приміщеннях або під накриттям. Висушена кора має вигляд жолобкуватих шматків довжиною до 10 см жовто-зеленого або матово-сірого кольору, вкрита з поверхні світлими сочевичками. Кора коренів темніша з рудуватим нальотом.

Крім алкалоїдів та дубильних речовин в корі міститься до 28% дубильної кислоти, крохмаль, манніт, смолисті та пектинові речовини.

На Геокчайському заводі в Азербайджані переробляють велику кількість плодів граната, які доставляють сюди з Ширванського та Карабахського степів, де закладено просторі садові плантації.

Натуральний гранатовий сік - гренадин, який влучно називають еліксиром здоров'я, виготовляється тільки в Азії. Він рекомендується проти гіпертонії, цинги та інших захворювань. Основними споживачами його є мешканці Крайньої Півночі, китобої, моряки.