Мирт

Серед пишної рослинності півдня не відразу можна помітити невеличке з дрібним темно-зеленим листям і ніжно-білими квітками деревце мирт. Якщо зірвати його ланцетоподібний блискучий шкірястий листок та роздивитися на світло, то побачимо, як просвічують маленькі комірки з ефірною миртовою олією.

Скромну рослину високо шанували в давній Греції як ознаку найвищої влади та поваги. Римляни присвятили мирт богині краси Венері.

Миртом оздоблювали храми, його фантастично сформовані кущі були невід'ємною окрасою садів та гаїв біля палаців. І досі люди шанують рослину як символ дівочої вроди і цнотливості. Навіть на далекій півночі миртова гілка - обов'язковий атрибут весільного не головного вбрання нареченої.

За стародавніх часів вважали, що мирт мав чарівні властивості повертати молодість старому обличчю. Тому римські матрони вмивалися водою, настояною на мирті, а настій плодів мирта на вині вживали як еліксир бадьорості та здоров'я.

Тепер рослину використовують як декоративну, а в народній медицині часом - як ароматичний додаток до деяких ліків.

Мирт має фітонциди і сприяє очищенню повітря, тому вирощувати його в кімнатах корисно. Так само, як і лавр, він не потребує особливого догляду: любить сонце, але непогано почуває себе і в напівтіні. Влітку мирт треба добре поливати, обприскувати листя водою один-два рази на день, підживлювати так, як і лавр, крону підрізувати навесні. Взимку поливати обережніше, не заливати водою. Розмножувати мирт можна насінням.