Розмаїтий рослинний світ завжди приваблював людину. Вона помічала незвичайні якості рослин та використовувала їх у побуті. До цього її спонукало прагнення знайти засоби лікування всіляких хвороб. Так постала народна медицина. Слід відзначити, що історія лікувальних засобів, які добуваються з рослин, так само давня, як і людство.
Первісна людина все необхідне добувала з навколишнього середовища - з природи, а свої хвороби намагалася лікувати рослинами місцевої флори. Людина шукала лікувальні засоби емпірично, випробовуючи їх корисність та шкідливість на собі.
З роду в рід, з покоління в покоління передавалися рецепти емпіричного лікування. Таємниці рослин-лікарів знали відуни, знахарі, костоправи, серед яких було чимало справді розумних людей, пристрасно закоханих у свою справу. Вони викликали у людей велику повагу, але нарівні з нею й страх. Більшість з них була прогресивними для свого часу, але церква завжди силкувалася звести нанівець ту велику користь, яку надавали стародавні лікарі людям.
З виникненням писемності фіксуються більш-менш докладні відомості про лікувальні засоби. Найдавніші вказівки про лікарські рослини належать шумерам (6 тисяч років до н.е.), які мешкали між Тигром та Євфратом.