Культивування живородки

Особливо приваблює в цій рослині та надає їй декоративності поява на листках, у пазусі кожної зазубрини, маленьких рослинок-діток, які розвиваються з закладених бруньок відновлення. Маленькі живі копії материнської рослини певний час залишаються на листку, іноді - при доброму зволоженні - на них виростають навіть невеличкі корінці, а потім опадають на землю, де вкорінюються дуже швидко. Розмножується легко й іншими способами - живцюванням листків або верхівками пагонів. Живці укорінюються у вологому піску. Як і живці каланхое пірчастого, їх бажано висаджувати в пісок лише після того, як деякий час пов'януть, тобто дві-три доби полежать на сухому місці. Через 2-3 тижні після живцювання утворюється коріння. Розмножувати можна й насінням, висіваючи на поверхню розрівняної зволоженої землесуміші (з листяної землі та піску в рівних пропорціях).

За умов правильного культивування на сонячних місцях рослина цвіте щорічно. Квіти непоказні, сірувато-фіолетово-рожевого кольору, невеликі (2,5-3,5 см завдовжки), схожі на видовжені дзвоники, зібрані в нещільну китицю, що з'являється на верхівках високих квітконосів у червні-липні.

Живородка полюбляє поживну глинясто-дернову землесуміш, з домішками листяної й парникової землі та піску. Пересаджувати рослину треба щорічно. Посуду потребує не дуже великого.

Особливо важливе при культивуванні живородки помірне поливання взимку та достатнє влітку, розташування на сонячному місці, відносно низька температура взимку (15-18° С і навіть трохи нижча). Надмірне поливання взимку може зумовити загнивання корінців. Загалом культура живородки досить легка і не потребує особливих навичок. Отож викохуйте на своїх південних підвіконнях соковиту рослину, таємниці цілющого соку якої найближчим часом будуть розгадані нашими вченими-медиками.