Хвороби й шкідники женьшеню

У природі дикоростучий женьшень майже не хворіє, але в культурі хвороби можуть стати серйозною загрозою у всіх районах, де він вирощується. Специфічних хвороб поки не виявлено, але він піддється багатьом захворюванням, розповсюдженим серед інших рослин, викликаним усілякими грибами й бактеріями. Досить сильно страждають від захворювання сходи, проростки, молоді рослини (сіянці), через що відбувається великий отпад розсади.

Дикоростучий женьшень

 Найпоширенішими грибковими захворюваннями є ризоктоніоз і фузаріоз, що спричиняє масове полягання сходів. Зараження може відбуватися через насіння й із ґрунту.

Профілактичним заходом у цьому випадку є розпушування поверхні ґрунту на грядах, яке сприяє висушуванню верхнього шару ґрунту, поліпшує аерацію. Загнивання, викликане ризоктонією, припинюється після присипки поверхні гряд зі сходами чистим піском шаром 5-6 мм. Для боротьби з фузариозом рекомендується передпосівне протравляння насінь і ґрунту 0,05% розчином марганцевокислого калію. Для дезінфекції місця виростання хворих рослин присипаються золою.

Захворювання проростків відзначаються кінцевою гнилизною, при якій кінчики кореня проростка стають рудувато-коричневими, перестають рости й загнивають. Проти цього захворювання рекомендуються ранні строки посіву стратифікованих насінь, з паростками довжиною не більш 2-5 мм, при температурі ґрунту не більш +15 С.

Часто зустрічається суха іржава гнилизна, викликувана грибами й бактеріями. Уражаються тонкі бічні корінці й голівки кореня. Іржаві плями, як правило, не проникають усередину тканини кореня й легко стираються.

На коріннях більш дорослих рослин зустрічаються мокрі гнилизни, викликувані грибами й бактеріями, які приводять до розм'якшення кореня й повної загибелі.

У дорослих рослин є кілька критичних періодів, коли існує найбільша небезпека зараження рослин інфекцією. Це період весняного пробудження, а потім швидкого росту надземної частини, коли витрачається частина накопичених живильних речовин. Перезимуваший корінь втрачає частину своєї маси, стає в'ялим і м'яким.

Небезпечні для женьшеню періоди з різкими коливаннями вологості ґрунту й повітря. При висушені ґрунту на сонячних місцях або під впливом вітру відбувається зневоднювання корінь, у результаті швидко губиться тургор дрібних сезонних корінців, і вони відмирають.

Підвищена вологість ґрунту може привести до розриву покривної тканини. Утворюються поздовжні тріщини, через які проникає інфекція. Це коріння легко піддавалося загниванню.

Важливе значення в попередженні захворювань мають строге дотримання агротехніки вирощування женьшеню, підтримка оптимальних режимів вологості, освітлення й кислотності ґрунту.

Значну шкоду рослинам наносять шкідники. Особливо небезпечні проволочники (личинки жучків-щелкунів). Вони вгризаються в стебла рослин, викликаючи їх загибель. Боротьба із проволочниками утруднена. Практикується ручна вибірка їх при підготовці й наступнім розпушуванні ґрунту.

Із другої половини літа на рослинах може з'явитися попелиця. Поселяється вона на суцвіттях із плодами. У результаті може відбутися зменшення кількості насінь. Боротьба з попелицею ведеться шляхом обробки суцвіть мильним розчином або обприскуванням настоєм тютюнового пилу. З появою тли на сходах застосовують 0,05% розчин корсара або 0,1% розчин ровикурта.

Листи женьшеню сильно ушкоджуються слизнями. Це нічний шкідник. Поїдаючи м'якоть листів, він залишає сліди у вигляді неправильних кіл різної величини, з'їдає також листову пластинку, залишаючи лише великі жилки. Боротьба ведеться шляхом збору слизней на принадах (капустяні листи), вибирають шкідників у денний час, а потім знищують.

Щоб зберегти високі цілющі властивості женьшеню, хім. обробки слід звести до мінімуму. Особлива увага профілактичним заходам - передпосівній обробці ґрунту й посівного матеріалу. Для цього використовуються 0,2% розчини фундозола, токсину, рагора й 0,4% розчин купрозана.

Найчастіше в боротьбі із захворюваннями женьшеню користуються перевіреними часом засобами: марганцевокислим калієм, бордоською рідиною, деревною золою й формаліном.

Проти гусениць, листоверток і інших комах, що ушкоджують надземні органи женьшеню, застосовують піретрум (2-4 г/м.кв.) або 1-1,5%-у суспензію цього препарату.

Капустянок знищують за допомогою отруєних принад, які зашпаровують на глибину 3-5 см. Проти мишей застосовують препарати мишачого тифу або отруєні зоокумарином принади. Їх розкладають у нори або насипають у трубки, згорнуті з толю. Можна запилювати ввечері ділянки свіжим вапном – «пушенкой».

Для захисту від землерийних тварин і шкідників навколо гряд на глибину 30-50 см установлюють шиферні залізні листи або інші, що є в наявності.

Останнім часом усе частіше застосовують водні рослинні настої, що мають згубну дією на мікроорганізми. Це настої із часнику, багна болотного, чистотілу високого, пижми звичайної, полині, календули і т.д.

Навігація сайту
Останні статті